«Коли бачите російськомовне відео, обирайте опцію «мені це не цікаво»: інтерв’ю з відомим блогером

«Блогер», «патреон», «донат» і «лайк» – це терміни, якими ще 15 років тому ви б здивували будь-кого, а сьогодні вони стали невід’ємною частиною не лише нашого лексикону, а й повсякденного життя. ХХІ століття принесло людству стрімкий прогрес техніки й технологій, які виглядають доволі футуристично, а люди, які ще 50 років тому бачили перший трактор у своєму селі, сьогодні бачать кишенькові комп’ютери, без яких життя людей стало неможливим. Ясна річ, як і будь-що інше, новітні технології не могли не стати інструментом впливу, пропаганди та міжнародної політики в цілому.

У час, коли на сході України вже 8-й рік триває війна проти Росії, «у тилу» боряться на всіх можливих майданчиках. Інформаційний простір не виняток, а однією із найзручніших форм подачі інформації є відеоролик.

«Загін кіноманів» – це канал на платформі Youtube, де його автор, Віталій Гордієнко, розповідає про кіно та телебачення. Завдяки оригінальній подачі та дуже нестандартному підходу до вибору теми Віталій «назбирав» 143 тисячі підписників, а його ролики дивляться по кількасот тисяч людей.

Звісно, популярність приносить свої дивіденди. По-перше, сама корпорація Youtube дозволяє монетизацію відео, завдяки чому автори цікавого контенту отримують певні кошти. Проте є ще й вдячні глядачі, які також готові фінансувати авторів, які, на їхню думку, гідні цього. Підписка на патреон, що передбачає щомісячні перекази коштів, чи прості одноразові перекази грошей на картку – це основний «хліб» блогерів, які мають свої канали на Youtube.

То як це – бути блогером, якою є українська публіка і що вона полюбляє, в чому роль платформи Youtube у російсько-українській війні та чи можна достойно заробляти, будучи Youtube-блогером?

Про це журналіст ІА «ПІКА» спілкувався із автором каналу «Загін кіноманів» Віталієм Гордієнком.

  • Що необхідно, аби стати блогером у Youtube і скільки це коштує?

Головне – мати ідею, це не «впирається» в гроші

Коли я починав цим займатись, то жодних грошей я на це не витрачав. Тобто, вся апаратура була позичена. Хіба, що можу сказати про свій ноутбук, який я раніше купив приблизно за 15 тисяч гривень. Я цілий рік відкладав гроші зі своєї студентської стипендії і це, по суті, стало моїм єдиним вкладенням у блогерство на самому початку. Решта – камера, штатив, звук і таке інше далось мені безкоштовно. Думаю, так може зробити будь-хто – знайти все необхідне в друзів, позичити і спробувати почати якусь роботу. Тим більше зараз, коли є «Айфони» та просто телефони з відеокамерами, які знімають в хорошій якості. Тому для того, аби сьогодні стати блогером, головне – мати ідею, це не «впирається» в гроші.

  • З якими труднощами зіштовхується людина на початку цього шляху?

Основні труднощі – це те, що тебе ніхто не дивиться. Ти робиш контент і думаєш, що він апріорі геніальний, а його не дивляться «мільйони». Звісно, коли ти через кілька років його передивишся сам, ти зрозумієш, що це не так, але на початку є таке відчуття. Тому головне – не втратити мотивацію через малу кількість переглядів твоїх відео. Ти нібито розумієш, що успіх не приходить одразу, але як знаходити в собі мотивацію, коли в тебе по 300 переглядів? Оце найбільша складність.

  • До речі про публіку. Українці – активні споживачі?

Як для кого. Українська публіка достатньо прискіплива, але водночас вона донатить доволі активно.   Мені здається, що мало в якій країні люди готові віддавати свої гроші так, як у нас. Думаю, це може бути пов’язано із тим, що нас, україномовних ютуберів, дуже мало і люди намагаються якимось чином підтримати тих, хто є. Наприклад, нещодавно я створив допис про те, що мені потрібна певна сума грошей на певні витрати і мені буквально за 2 дні її прислали. Люди надсилали тисячі гривень на мій рахунок і це вражає.

Але водночас багато хто жаліється, що українська публіка дуже вимоглива. Одним із найчастіших явищ є чіпляння людей до слів. Тобто, їм необхідно, аби блогер говорив ледь не літературною мовою, але це вже деталі. Скажу так: мені наша публіка дуже подобається.

  • Як правильно просувати свій канал на Youtube?

Та просто робити хороший контент і він сам себе просуне, якщо він якісний. Особливо якщо йдеться про україномовний контент. Якщо ти щось робиш добре, то тебе відразу помітять і навіть прорекламують інші канали. Головне – просто робити щось класне і тоді все буде гаразд.

  • Наскільки важливі вподобання під відео та коментарі в плані просування відео?

Як помітив особисто я, взагалі неважливі. В мене є відео, які набрали 300.000 переглядів і в них менше коментарів, ніж у відео, яке набрало 100.000 переглядів. Або є відео, які подивились приблизно однакова кількість користувачів, але під одним із них вподобань та коментарів набагато більше, ніж під іншим. Тому це не дуже на це впливає, на відміну від CTR (рейтинг кліків, ред.), який показує відповідність кількості кліків на відео і його фактичного показу. Ну і ще важлива тривалість перегляду. От саме ці два показники найбільше дають рейтинг відео, а відповідно й аудиторію.

  • Що найбільше дивляться українці?

Скажену популярність сьогодні мають історичні канали

Я бачу, яку скажену популярність сьогодні мають історичні канали. Я не можу сказати, що вони щось розповідають динамічно, зовсім ні. Навпаки, вони мають досить вальяжний стиль оповіді, але люди таке дивляться. Для мене це трішки дивно. Я сам люблю історію, також їх дивлюсь, але я не розумію, як вони набирають таку кількість переглядів.

А якщо говорити про мій канал, то в мене є декілька топових речей і я сам зрозумів, що вони такі. Тобто, я не знав, що воно аж так сподобається людям, коли починав роботу, а зрозумів це пізніше. Наприклад, я зробив відео про телеканал «QTV» і він «вистрелив» на 875 тисяч переглядів, зробив ролик про реслінг на тому ж «QTV» і тим самим відродив його українське озвучення, описав згадки про Україну в голлівудських фільмах і таке інше. От саме такі теми людям дуже цікаві, бо послухати щось про Україну ми любимо завжди. В мене взагалі рідко виходять якісь випуски без українського контексту. Тим більше, таких роликів у нас немає.

  • Чи вимагає просування каналу вливання власних коштів?

Були моменти, коли я вже просто ненавидів процес створення роликів

Я б сказав, що це вливання коштів хіба що у створення контенту. Особисто я рекламу не купую і вважаю, що це безглуздо. Якщо алгоритми працюють так, що канал може стати популярним і без цього, то для чого за це платити? Можливо ж просто зробити хороше відео і його просуватиме сам Youtube. Якщо відео не «віруситься», то мабуть воно не таке вже й хороше. Хоча я вважаю, що деякі мої відео було б варто побачити більшій кількості людей. Тому вливати свої кошти треба в техніку, щоб мати якісніший контент і зручність у роботі. Чим зручніше тобі буде працювати, тим частіше ти зможеш випускати відео і тим якісніші вони будуть. Причому, йдеться тут не лише про саму картинку. Раніше, наприклад, я працював із камерою, яка перегрівалась, петличними мікрофонами, які хрипіли і за комп’ютером, який постійно «зависав». Відповідно, були моменти, коли я вже просто ненавидів процес створення роликів, бо це були ніби «9 кіл пекла» із «Божественної комедії» Данте. А так, коли є хороший комп’ютер, камера і звукозаписувальний пристрій, то чому б ні? Такі речі економлять час, сили і нерви при створенні контенту, відповідно я можу зробити більше і якісніше.

  • Яка роль соцмереж у просуванні каналу?

Я думаю, це більше іміджева історія. В Youtube ролики виходять раз на тиждень, а щоб зберігати фанів і робити їх «своїми», необхідно вести соцмережі і робити так, щоб люди постійно на тебе дивились. Якщо вони будуть бачити, що це «той хлопець, який робить оті відео», то публіка просто буде прив’язуватись до блогера і, відповідно, більше чекатимуть і любитимуть його контент. Тому я вважаю, що соцмережі важливі.

  • Скільки часу потрібно на виготовлення одного ролику на каналі «Загін кіноманів»?

Як коли. Мій рекорд – це 4 години. Я зумів за цей час зробити відео повністю – зйомка, монтаж, публікація. А інколи це триває тиждень чи навіть два. Все залежить від того, наскільки об’ємний сценарій, наскільки складний монтаж, пошуки інформації, зйомка й таке інше. Тому узагальнювати тут не можна.

  • Коли канал на платформі Youtube набирає 100.000 підписників, автор нагороджується срібною кнопкою, а за 1.000.000 – золотою. Воно якось впливає на просування каналу?

Це просто як мрія. Колись, у 2015-му році, я сидів і дивився ютуб-блогерів, які мали цю срібну кнопку, я думав, що її просто нереально отримати. Це було щось нереальне. А от коли вона прийшла мені, я подумав собі: «Капець! Це дійсно для мене?». Це дуже хороший жест від Youtube. Дійсно, вона не має ніякої матеріальної цінності, але це є визнання. Ну і також це дає розуміння, що ти досягнув певного успіху в цій сфері та мотивацію рухатись далі.

  • Україну і Росію такі сервіси як Youtube I Google індексують як спільний регіон. Що треба робити, аби відділяти російський контент від українського?

Я роблю все просто, висловлюючи це у своїх відео

Це треба питати в тих, хто ці алгоритми створив. Я роблю все просто, висловлюючи це у своїх відео. Нам треба мати свій український офіс Youtube, бо весь наш регіон і Україна зокрема керується із офісу в Москві. Тому зрозуміло, що вони будуть «міксувати» все в одне.

Але тут є й інша сторона – ми їм теж пропонуємось. В коментарях під моїми відео від недавна почали з’являтись росіяни, які обурюються цьому. Мені роками пропонували тільки російські канали, то хай тепер і наш подивляться.

  • Як щодо монетизації від Youtube – це великі гроші?

Це дуже відносне питання. Можна сказати, що як кому і як коли. Я знаю людей, які мають перегляди приблизно, як і я, але заробляють втричі більше, бо у них інші теми та інша реклама. Також, є люди, які налаштовуюють її, аби більше заробляти. Я цим всім не займаюсь, тому в мене заробіток із монетизації відеороликів виходить від 50 до 450 доларів на місяць.

  • А реклама інших брендів?

Звісно! Є блогери, які підписують контракти на рік наперед. Я теж не проти постійно щось рекламувати, бо це стабільний заробіток, який дозволяє тобі постійно мати кошти. Але це швидше підробіток, тобто сьогодні вони з’являються, а завтра їх може й не бути. Тому блогери більше орієнтуються на монетизацію та патреон.

  • Тобто, найбільший заробіток йде саме від людей?

Не зовсім. Якщо у мене є реклама, я заробляю на ній більше, ніж мені платять люди на патреоні. Але якщо її немає, то я принаймні маю те, що дають люди.

  • То скільки блогер може заробляти за один місяць? Тобто, чи можна займатись лише власним каналом і не мати іншого джерела заробітку?

В нас є ютуб-блогери, які отримують по 3, 4, 8 і навіть 10 тисяч доларів на місяць

Звісно! В нас є ютуб-блогери, які отримують по 3, 4, 8 і навіть 10 тисяч доларів на місяць. Тобто, цим можна займатись як повноцінною роботою. Навіть я зараз цим так займаюсь, хоч у мене й не такі великі заробітки. Умовно кажучи, мінімум 11 тисяч гривень на місяць я заробляю. Це як стандартна зарплата в Україні, в принципі. Це, звісно, не так і багато, може бути більше, але менше – ні.

На платформі Youtube реально заробляти десятки тисяч доларів. Якщо твої відео стабільно набирають по 300.000 переглядів, то можна ставити рекламні інтеграції ціною в 2 тисячі доларів. Це не проблема.

  • Яку пораду ви б дали усім українцям, які користуються платформою Youtube?

Коли бачите російськомовне відео, обирайте опцію «мені це не цікаво».

Роман Гурський, ІА «ПІКА»